Євангелізація мусульманам в Хургаді, роздача Євангелій і особисте свідчення.
Це найбільш небезпечне, але дуже важливе служіння. Це пріоритет нашої місії. Мета нашого перебування в Єгипті. Робимо ми це дуже і дуже обережно. По єгипетському законодавству заборонено будь-яка євангелізаційна діяльність серед мусульман. Карається тюремним ув’язненням від 1 міс. до 5 років. Тому це найнебезпечніша область в нашому служінні, яка потребує вашої молитовної підтримки.
Намагаємося завжди свідчити всім людям, роздаючи Євангелія і літературу, наявну у нас. Хоча нам неодноразово говорять, що це небезпечно, особливо за нинішньої влади. Одного християнина-єгиптянина, який іноді ходить на наші служіння, посадили у в’язницю саме за поширення християнської літератури. Коли його випустили, він прийшов до мене і довго умовляв мене, щоб я був обережним, тому що не можна так відкрито свідчити, як це робимо ми.
Також наша команда зробила дуже рішучий крок, роздаючи Євангелія арабською мовою мусульман на одній з головних вулиць міста. Це дуже небезпечно, враховуючи політичну обстановку в країні, також негативне ставлення до всіх християн після виходу фільму «Невинність мусульман», в той час коли по всій країні проходили демонстрації на захист ісламу. До того ж, за законом Єгипту, якщо людина буде помічений в образі ісламу в будь-яких формах аж до насадження християнства, то за це покарання від п’яти років позбавлення волі. Коли я цю інформацію доніс до нашої місіонерської групи, про небезпечність такого кроку, вони, не зважаючи на цю загрозу, все одно вирішили нести Євангелія загиблим людям цієї країни. Звичайно, ми робили це акуратно. Було роздано багато Євангелій та проведено велику кількість бесід на тему порятунку. Дай Бог, щоб ті насіння, які ми сіяли в душі цих людей, принесли рясні плоди в Царстві Його.
Останнім часом щось дуже часто почали надходити погрози на мою адресу з боку войовничих мусульман, з-за того, як сказали одні мусульмани, цитую буквально: «ви багатьох дратуєте тут..тим що насаджуєте християнство в мусульманській країні». За себе я не переживаю, але за дружину і дітей…
Незважаючи на ці загрози, ми по двоє вкрай обережно і делікатно поширювали Благу Звістку в автобусах (водіям), в магазинах (продавцям), на пляжі (працівникам пляжу або відпочиваючим) і т. д. Відкрито на вулиці побоялися, вважаючи, що не треба лізти в пащу до леву.
Багато людей слухають, деякі ставляться з презирством, а деякі вороже налаштовані не тільки до церкви, але і до мене особисто. Періодично мені надсилають погрози про те, що заявлять в поліцію, що я займаюся євангелізацією у мусульманській країні.
Прилітаючи в Україну, відразу відчуваєш різницю в культурних аспектах і свободу віросповідання. Я багато їздив поїздами і скрізь будь-яку тему розмови міг перевести на духовні рейки, спілкуючись з невіруючими людьми про Бога і Його взаєминах зі мною. При цьому я не боявся, що хтось заявить на мене в поліцію і мене позбавлять волі за нав’язування християнських релігійних принципів. Це дуже велике благословення мати свободу віросповідання. Нашим братам і сестрам треба цінувати це.
Це велике благословення мати цю свободу. Коли ти постійно відчуваєш гніт ісламу, коли духовна боротьба проникає і проходить крізь тебе, коли тиск постійних обмежень просто вбиває тебе зсередини, коли доводиться контролювати, кому і що ти говориш, переживаючи за своїх дітей, і при цьому виконуєш те служіння, яке поклав на тебе Господь. Повертаючись на Батьківщину в період відпустки, ти просто вдихаєш ту свободу, вдихаєш її всім своїм єством і насолоджуєшся можливість сповідувати свою віру і переконання незалежно від того, де ти знаходишся. У церкві чи на вулиці, в гостях у друзів або у вагоні поїзда, що ти зустрічаєшся з мусульманином або свідком Єгови – ти не переживаєш, що слова свідоцтва можуть обернутися проти тебе як доказ провини перед законом. Бог ще раз показав мені одну істину, якої Він навчив мене під час служіння в Єгипті: насолоджуватися тим, що оточує тебе в даний момент, шукати позитив у всьому.