Одна з команд християн з України, які приїжджали в Єгипет на короткострокову місіонерську поїздку і служитель Слов’янської Євангельської Баптистської Церкви Єгипту, змогли поїхати в місіонерську поїздку до Йорданії, перед цим зв’язавшись з керівництвом місцевого баптистського союзу.
Те, що ми там побачили, було для нас великою приємною несподіванкою. Нас поселили в баптистському центрі м. Аджлюн. Ми змогли відвідувати баптистську загальноосвітню школу, в якій практично в
сі працівники віруючі християни. Школа є одна з найпрестижніших в місті, в якій навчаються не тільки християни, але і багато мусульман. Як я сказав, практично всі викладачі є віруючими врятованими християнами. І тільки на релігійних уроках дітей поділяють на релігійніий клас: мусульманським дітям викладають основи ісламу, а християнам – основи християнської віри (це одна з умов відкриття християнської школи в мусульманській державі Йорданія). Але і це для нас диво Боже, за яке ми дякували Богові. У нас в Україні, у християнській країні, не кожне місто чи навіть область може похвалитися наявністю баптистської школи, погодженой
міністерством освіти країни. Але саме чудове, що сотворив Господь у нашій поїздці те, що на третій день відвідування школи, мусульманські вчителі запросили нас провести …. релігійний урок у них в класі!!!, хоча перед цим керівництво школи попередило нас, що біблійні уроки ми зможемо провести лише в християнських класах. Коли самі вчителі-мусульмани запросили нас у клас, керівництво школи тільки з широко відкритими очима, віддали славу Богу, і дали нам добро. Перебуваючи в школі, ми змогли не тільки провести біблійні уроки, але грати в ігри, показувати фокуси, робити поробки, прив’язуючи все це до духовного контексту.
Знаете, ще раз я переконався, що Бог творить чудеса. І хоча іслам в цій країні не такий сильний, як наприклад в Єгипті або Сирії, але Господь зробив так, що ми змогли бути в гостях у мусульманській сім’ї, в якій чоловік-араб, а дружина-росіянка, але мусульманка. Бог дав нам можливість не тільки відкрито свідчити про Христа, але і з дітьми в цій сім’ї вивчити християнський псалом прославлення, а також навчити грати на гітарі цей псалом одну з дівчат-мусульманок, яка з радістю вчила акорди цієї пісні. Ми багато говорили про Бога, відповідаючи на багато запитань, а питань було дійсно багато. Напевно, ці люди перший раз так ясно почули про шлях Господень, інтерес був справжний, не підроблений. Потрібно молитися за цю сім’ю.
Перебуваючи в Йорданії, моє серце наповнилось смутком, з-за того, що в Йорданії дуже багато таких змішаних сімей, дуже відкриті люди, готові впускати себе додому і говорити про Христа, відкриті двері з боку держави, немає жодних перешкод як в Єгипті, і нікого немає з російськомовних, хто би свідчив цим людям.
Ми спілкувалися з пастором місцевої церкви, який говорив, що кілька років тому він хотів зібрати церкву для російськомовних. Сам він знає російську мову, тому що вчився в Україні. Так ось, одного разу він дав оголошення про служіння в церкві російською мовою для слов’ян і на перше служіння прийшло близько 200 !!! слов’ян, християн, мусульман. І це не в столиці, а в звичайному провінційному місті Йорданії. На друге служіння прийшло менше, потім ще менше і так по спадної, тому що пастор не дуже добре говорить російською, і з-за цього, за його словами, люди перестали ходити.
Приїхавши ми зараз до нього в місто, пастор знову вирішив зібрати слов’янських людей, запрошуючи відвідати служіння в церкві, давши оголошення, що приїжджає група християн-слов’ян. Люди прийшли. Багато людей. Момент, що мене дуже здивував — на служіння, на якому ми брали участь у їх церкви були не тільки християни, але і багато мусульман, закутані, в хустках і хіджабах, вони спокійно сиділи і слухали мою проповідь про спасіння у Христі, приходили в церкву, яка знаходиться …. поруч з мечеттю, стіна в стіну. Для мене, тому, хто мешкає в Єгипті, це не вписується в розум. Якби в Єгипті хтось помітив у церкві жінку-мусульманку в хіджабі, я навіть уявити собі не можу, що б було. Служіння пройшло на відмінно. Після закінчення було спілкування, чай та багато-багато питань.
Моліться за цю країну, за те, щоб Бог знайшов місіонерів для роботи зі слов’янами в цій країні. За словами пастора, в Йорданії проживає до 150 тисяч (!!!) слов’ян, з них 70 тисяч українців. Це велике місіонерське поле не оране.
Друзі, моліться, щоб Бог прислав місіонера в Йорданію, де відчувається великий голод по Богу.
Для довідки: Йорданське Хашимітське Королівство (араб. المملكة الأردنية الهاشمية) або Йорданія (араб. الأردن) — арабська держава на Близькому Сході. Межує з Сирією на півночі, Іраком — на північному сході, з Саудівською Аравією — на сході і півдні, Ізраїлем і Палестинською національною адміністрацією (ПНА) / частково визнаною Державою Палестина — на заході. Йорданія розділяє з Ізраїлем і ПНА берегові лінії Мертвого моря і Затоки Акаба з Ізраїлем, Саудівською Аравією і Єгиптом. Населення Йорданії становить 6,2 млн, 95 % населення — араби.
Більша частина населення сповідує іслам, переважна більшість — суніти шафіїтського спрямування.
Християни становлять 6 % постійного населення Йорданії і займають 20 % місць у Парламенті. В основному, йорданські християни належать до Православної церкви (Єрусалимський патріархат) — понад 2/3 всіх християн, решта — до Греко-католицької або Мелькітської церкви, Римсько-католицької церкви, Вірменської апостольської церкви, маронитам і різних протестантських спільнот.
У країні є відносна свобода віросповідання.